Що таке пряма мова? Урок за 2 хвилини!

Поняття «пряма мова» зустрічається кожному з нас в повсякденному житті. Розберімося, як правильно розставити розділові знаки, щоб не припуститися помилки у текстах.

Означення прямої мови

Пряма мова — це спосіб передачі чужого мовлення, за якого повністю зберігаються усі особливості — стилістичні, лексичні та синтаксичні. Якщо в реченні наявна пряма мова, слова автора мають бути обов’язково. Під час вивчення цієї теми використовуються скорочення: А або а — слова автора, П або п — пряма мова.

В разі виникнення труднощів з розбором схем та вивчення закономірностей виставлення розділових знаків, краще звернутися на сайт репетиторів. Це дасть змогу знайти викладача, який пояснить усі тонкощі та пояснить незрозумілі моменти.

Пряма мова — розділові знаки

Під час оформлення прямої мови можуть використовуватися такі розділові знаки:

двокрапка;
лапки;
кома;
тире;
знак оклику;
знак питання.

Для того, щоб швидко і легко опанувати зазначені схеми оформлення, краще розібрати їх на прикладах. Допомогти з опануванням практичних навичок з пунктуації можуть репетитори української мови. Вони допоможуть набути майстерності в написанні текстів з використанням прямої мови українською.

Приклади прямої мови

Щоб краще зрозуміти, що таке пряма мова, приклади краще розбирати по схемах. Це дасть змогу відразу орієнтуватися в розділових знаках, та запам’ятовувати пунктуаційне оформлення.

Перший варіант: А:”П”.

Якщо слова автора передують прямій мові, пишемо двокрапку та пряму мову в лапках. Наприклад: Він сказав: “Жодної повітряної тривоги — це запорука продуктивного дня”. Крапку обов’язково ставимо в кінці речення після закритих лапок.

Друга схема: А:”П?!”

Пряма мова після слів автора закінчується знаками оклику чи питання — обов’язково вносимо їх в лапки. Наприклад: Закарбувалася в думках фраза: “Спочатку ти працюєш на репутацію, а потім — вона на тебе!”

Цитату доповнили своєю думкою: “П”, — а.

Коли ми цитуємо звичайну інформацію, в якої немає окличного чи питального відтінку, кому виносимо за лапки: “Завтра оголошуємо зібрання на 9.00, біля центрального входу ліцею”, — повідомили нам в шкільному чаті.

Для влучного коментування окликів:“П?!” — а.

Хочеться текстом прокоментувати чиюсь фразу? Записуємо так: “І чого вони розліталися?” — риторичне питання, яке турбує кожного.

Коли фраза дуже довга: “П, — а, — п”.

Якщо репліку розділено на дві частини словами автора, але речення не закінчене, крапку ставимо наприкінці, а посередині — тире та коми. Наприклад: “Фізкультури сьогодні не буде, — сказав вчитель, — замість неї ви підете на змагання”.

Якщо декілька речень: “П, — а. — П”.

Просто запам’ятати за прикладом: “Хто бажає, може долучитися до збору книжок, — сказав нам вчитель. — Але пам’ятайте, що вони мають бути в гарному стані”. Лапки завжди відкриваємо на початку та закінчуємо наприкінці речення, попри слова автора всередині.

Окличні та питальні речення з продовженням: “П?! — а. — П”.

Коли в реченні з’являються знаки оклику або питання, головне — не згубити крапку. Запам’ятовуємо: “Як це, повітряна тривога?! — здивувався він. — Я ж ще навіть не допив ранкову каву”.

Не губіть розділові знаки, адже правильне оформлення дасть змогу читачу ваших творів або розповідей краще розуміти, про що розповідається.

Пряма мова і непряма мова

Непряма мова — це спосіб передачі чужих висловлювань без дослівного цитування. На письмі лапками не виділяється. Наприклад:

ПМ: “Я так хочу тістечко на вечерю”, — сказала моя дівчина.
НМ: Моя дівчина сказала, що хоче тістечко на вечерю.

Перетворення цитат в непряму мову виконується за допомогою сполучників. При цьому перед сполучником ставиться кома, а лапки цитати — прибираються.

Декілька вправ на пряму мову

Щоб швидко опанувати усі правила радимо виконувати практичні вправи. Можна використовувати готові речення, в який пропущені розділові знаки — розставляти їх згідно з правилами. Наприклад,

Вона сказала Як я тебе кохаю.
Коли я виходжу з дома, моя мама завжди каже вдягни шапку на вулиці холодно.
Цей неперевершений смак пошепки сказав він я впізнаю його з тисячі це кава
Коли ми зустрічалися востаннє спитала вона я вже не пригадую.

Або ж змінювати формулювання відомих фраз. Наприклад, змініть речення так, щоб в них була пряма мова:

Моя сестра каже, що хоче купити новий автомобіль.
Мені розказала подруга, що в неї є чудова червона кофтинка.
Мій брат сказав мені, що в нього з’явилася дівчина.

Якщо при виконанні вправ виникають труднощі, краще за все звернутися за допомогою до професіонала — репетитора з української мови. Він підбере для вас зрозумілі та цікаві вправи, які допоможуть швидко опанувати усі тонкощі написання прямої мови українською.