Я навчалася в музичній школі, а потім розвивала свій голос сама та за допомогою приватних викладачів. Мій девіз - співати завжди і всюди. Не копіювати відомих виконавців, а шукати, як саме ти хочеш заспівати ту чи іншу пісню.
Я почала викладати, бо не можу без музики. І ось чому:
— бо це дає мені енергію. Навіть просто послухати музику в навушниках і трохи потанцювати, ось ти вже з сумного перетворюєшся на супермена, який всьо порішає
— бо це допомагає прожити емоції.
Коли щось злить, хтось накричав, мені сумно або навпаки дуже радісно — достатньо знайти правильну пісню і добре поспівати. І ось ти вже відвела душу і можеш функціонувати далі
— бо це дає мені впевненість в собі.
Я знаю, що я можу говорити голосно, можу кричати, можу виступати перед десятками і може сотнями людей і не червоніти. То чому я не можу зробити щось інше?
— бо це те, що дозволяє мені відчути себе живою.
Немає різниці, чи вдома підспівувати Майлі Сайрус, чи виступати на сцені і ловити оплески людей, коли я співаю, я почуваюсь живою.
— бо я не можу цього не робити.
Коли я не співаю, значить з моїм моральним станом все погано. Але в усі інші випадки, я не можу без цього. Коли заграла класна пісня, коли стало сумно і треба пережити щось, коли страшно і невідомо. Бо без музики ніяк. Навіть найгірші стани я переживаю співаючи. І стає легше.
І я хочу, аби так було і в інших
