Вивчення великої кількості дат — необхідна умова успішного написання самостійної чи контрольної, складання іспиту й ЗНО. При потребі налаштуватися на підготовку до засвоєння історії України варто знати про дієві методи. При труднощах із зосередженням, нерозумінні суті подій варто звернутися за допомогою: репетитор історії України надасть цінні поради, проведе ефективне тренування, допоможе вивчити дати. Опрацювання матеріалу вийде осмисленим і цікавим.
До особливо визначних дат варто віднести:
1489 — перша писемна згадка про козаків;
1596 — заснування Української греко-католицької церкви;
1632 — утворення Києво-Могилянської колегії;
1708 — підписання документів про українсько-шведський союз;
1710 — створення Конституції П. Орлика;
1775 — ліквідація Запорозької Січі;
1840 — перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка;
1868 — створення товариства «Просвіта» у Львові;
березень 1917 — заснування Української Центральної Ради;
22 січня 1919 — проголошення Акта злуки ЗУНР та УНР;
1921–1923 — масовий голод;
1932–1933 — Голодомор;
22 червня 1941 — початок військових дій Німеччини на території СРСР;
9 травня 1945 — перемога України у складі СРСР над нацизмом;
1946–1947 — масовий голод;
квітень 1985 — початок доби «перебудови» в СРСР;
24 серпня 1991 — прийняття Акта про проголошення незалежності України;
1995 — обрання України членом Ради Європи.
IV – середина III тис. до н. е. — розселення племен трипільської і середньостогівської культур
VIII–VI ст. до н. е. — Велика грецька колонізація
друга половина V–VII ст. — Велике розселення слов’ян
860 р. — похід Аскольда на Константинополь
882 р. — об’єднання північних і південних руських земель Олегом
907, 911, 941, 944 рр. — походи князів на Константинополь
988 р. — запровадження християнства
1019–1054 рр. — князювання Ярослава Мудрого
1036 р. — розгром печенігів
1097 р. — Любецький з’їзд
1113 р. — укладення «Повісті минулих літ»
1187 р. — перша згадка назви «Україна»
1199 р. — утворення Галицько-Волинської держави
1223 р. — битва на р. Калка
1238–1264 рр. — правління Данила Романовича
1240 р. — захоплення Києва монголами
1245 р. — битва під Ярославом
1253 р. — коронація Данила
1256 р. — перша згадка Львова
1362 р. — битва на Синіх Водах
1385 р. — Кревська унія
40-і рр. XV ст. — утворення Кримського ханства
1478 р. — васальна залежність Криму від Османської імперії
1489 р. — перша згадка про козаків
1514 р. — битва під Оршею
1556–1561 рр. — створення Пересопницького Євангелія
1556 р. — заснування Січі на о. Мала Хортиця
1569 р. — Люблінська унія
1586 р. — перша братська школа у Львові
1596 р. — Берестейська унія
1618 р. — похід козаків на Москву
1621 р. — Хотинська битва
1625 р. — Куруківська угода
1632 р. — утворення Київської колегії
1637–1638 рр. — повстання Павлюка, Острянина, Гуні
1648 р. — Жовтоводська, Корсунська, Пилявецька битви
1649 р. — Зборівська битва, Зборівський договір
1651 р. — Берестецька битва, Білоцерківський договір
1652 р. — Батозька битва
1653 р. — Жванецька облога
1654 р. — Переяславська рада
1656 р. — Віленське перемир’я
1658 р. — Гадяцький договір
1659 р. — Конотопська битва
1667 р. — Андрусівське перемир’я
1669 р. — Корсунська угода
1681 р. — Бахчисарайський мир
1686 р. — «Вічний мир», підпорядкування Київської митрополії Москві
1708 р. — союз Мазепи з Карлом XII, зруйнування Батурина
1709 р. — Полтавська битва, зруйнування Чортомлицької Січі
1710 р. — Конституція Пилипа Орлика
1734 р. — заснування Нової Січі
1764 р. — ліквідація гетьманства
1768 р. — Коліївщина
1775 р. — зруйнування Запорозької Січі
1780–1782 рр. — ліквідація особистої залежності селян в Австрії
1783 р. — закріпачення селян Лівобережжя та Слобожанщини, приєднання Криму
1798 р. — видання «Енеїди»
1816 р. — освітнє товариство у Львові
1834 р. — Київський університет
1839 р. — ліквідація УГКЦ на Правобережжі
1840 р. — перше видання «Кобзаря»
1846–1847 рр. — Кирило-Мефодіївське братство
1848 р. — скасування панщини в Галичині
1861 р. — скасування кріпацтва в Російській імперії
1863 р. — Валуєвський циркуляр
1868 р. — товариство «Просвіта»
1876 р. — Емський указ
1890 р. — створення РУРП
1892 р. — НТШ
1899 р. — УНДП, УСДП
1900 р. — РУП, Шептицький митрополит
1905 р. — перша українська партія в Росії
1907 р. — загальне виборче право в Австро-Угорщині
1914 р. — Головна Українська Рада, УСС
1917–1918 рр. — УЦР, Універсали, Акт незалежності
1918 р. — гетьманат Скоропадського, ЗУНР
1919 р. — Акт Злуки
1920 р. — Варшавська угода, Бессарабський протокол
1921 р. — Ризький мир
1922 р. — УСРР увійшла до СРСР
1923 р. — коренізація
1928–1932 рр. — перша п’ятирічка
1932–1933 рр. — Голодомор
1937–1938 рр. — Великий терор
1939–1945 рр. — Друга світова війна
1945 р. — заснування ООН, Закарпаття у складі УРСР
1946–1947 рр. — голод, ліквідація УГКЦ
1954 р. — передача Криму
1965, 1972 р. — хвилі репресій проти дисидентів
1986 р. — аварія на ЧАЕС
1990 р. — Декларація про суверенітет
24 серпня 1991 р. — проголошення незалежності
1 грудня 1991 р. — референдум
1996 р. — Конституція, введення гривні
2004 р. — Помаранчева революція
2010 р. — обрання Януковича
2013–2014 рр. — Революція Гідності
2014 р. — анексія Криму, Угода про асоціацію з ЄС, обрання Порошенка
2015 р. — Мінськ-2
Вказані дати допомагають орієнтуватися в історичному процесі.
Його використання полягає в записуванні необхідних дат на пристрій, який відтворює звук. Упродовж дня варто вмикати інформацію і кілька разів прослуховувати його. Якщо студент сприймає дати на слух, такий метод буде доречним. Варто записувати завдання, тести, ігри — окремо і відповіді — окремо. Записи стануть ще більш цікавими, якщо додати до них улюблену музику. Варто вимовляти дати у помірному темпі, щоб можна було повторювати прослухане про себе.
Техніка підходить для студентів з розвиненою фантазією і творчою уявою, оскільки привертає увагу цікавою подачею. Суть асоціативного ланцюга полягає в завданні запам’ятати події у зв’язку зі знайомими і близькими явищами, предметами, особами. Назви битв, угод, договорів пов’язані в переважній більшості з містами. Тому варто запам’ятовувати найменування населеного пункту. Щоб унаочнити матеріал, потрібно знайти його на карті, прочитати інформацію в інтернеті. Важливо, щоб історична подія викликала цікавість: тоді запам’ятати її буде легко.
Метод запам’ятовування полягає у знаходженні спільної ознаки і групуванні дат відносно неї. Розташування у хронологічному порядку нудне й нецікаве, тому навряд чи добре запам’ятається перед ЗНО. Групування дат за історичними періодами є найвідомішим методом. Можна об’єднати події за відношенням до історичного діяча, війн певного періоду, освіти, культури тощо.
Щоб метод був ефективним, погруповані дати варто роздрукувати чи виписати на окремих аркушах. Можна вивчати спочатку улюблену або зрозумілу категорію. Наприклад, вранці студент повторює події, пов’язані з Другою світовою, ввечері — дати, які стосуються історичної особи.
Помилково вважати, що цей спосіб придатний для учнів менших класів. Гра — дієвий спосіб поєднати корисне з приємним. Матеріал можна скласти самостійно або знайти в інтернеті. Варто придумати собі завдання: записувати пропущену подію навпроти зазначеної дати, знаходити відповідності, викреслити зайве, розташовувати відповідно до хронології, об’єднувати явища й дати за історичною епохою, в якій вони відбувалися.
Для тренування доречно користуватися минулорічними завданнями, спеціальними додатками, програмами, інтернет-тренажерами. Варто поцікавитися, які ігри є в продажу. У підготовці до іспитів з інших предметів допоможе репетитор української онлайн, фахівці з англійської, німецької та інших мов.
