Таблиця інтегралів: пояснення та приклади

 

Сьогодні ми розглянемо одне з основних понять математичного аналізи – інтеграли. Без них важко уявити сучасну науки, оскільки інтеграли є основою як математики, так і інженерії, економіки, для моделювання доходів та витрат, фізики, для обчислення роботи сили, шляху при змінній швидкості та електричного заряду, та біології і навіть медицині для аналізу електрокардіограм. 

Що таке інтеграл?

Інтеграл функції – це певна узагальнена сума нескінченно малих елементів. Є два види інтегралів: визначений та невизначений. Невизначений інтеграл функції f(x) – це первісна функція F(x), похідна якої дорівнює f(x):

∫f(x)dx = F(x) + C

Де С – довільна константа. Це вид інтегралів найчастіше зустрічається у навчанні. Щоб краще зрозуміти інтеграл, його можна уявити як зворотний процес до диференціювання. Відповідно, якщо ми знаємо похідну – ми можемо «відновити» її початкову функцію

Таблиця інтегралів елементарних функцій:

Функція f(x)

Інтеграл ∫f(x)dx

0

C

1

x + C

xⁿ (n ≠ -1)

xⁿ⁺¹ / (n+1) + C

1/x

ln|x| + C

eˣ + C

aˣ / ln(a) + C

sin(x)

-cos(x) + C

cos(x)

sin(x) + C

1 / cos²(x)

tg(x) + C

1 / sin²(x)

-ctg(x) + C

sec(x)·tg(x)

sec(x) + C

cosec(x)·ctg(x)

-cosec(x) + C

1 / √(1 - x²)

arcsin(x) + C

1 / (1 + x²)

arctg(x) + C

1 / x√(x² - 1)

arcsec(x) + C

 

Для чого потрібен інтеграл?

Інтеграл допомагає нам знаходити площу, об’єм, проводити аналіз графіків функцій, а також описувати рух тіл і обчислювати накопичені величини. 

Як зрозуміти інтеграл? 

Уяви, що графік функції – це своєрідний ландшафт, а інтеграл – це площа під цим ландшафтом. Якщо похідна показує нахил дороги в кожній точці, через яку ти йдеш, то інтеграл показує скільки ти «накопичив» пройденого шляху від початку. В свою чергу, таблиця інтегралів – це карта для обчисленнях таких «накопичень».

Приклади обчислення інтегралів

  1. ∫x² dx = x³ / 3 + C — знаходження площі під параболою.
    2. ∫cos(x) dx = sin(x) + C — приклад із гармонічних коливань.
    3. ∫1/x dx = ln|x| + C — зворотня функція до логарифму.
    4. ∫e^{2x} dx = (1/2)·e^{2x} + C — використовують в економіці та моделюванні росту.
    5. ∫(x + 1)² dx = ∫(x² + 2x + 1) dx = x³/3 + x² + x + C

Типові помилки та поради:

  1. Завжди перевіряй результат, диференціюючи його. 

  2. Не забувай додавати константу С. Це обов’язковий елемент у кожному невизначеному інтегралі.

  3. Обов’язково перевіряй правильність використання формули степеневого інтегралу.

  4. Не пропускай модуль у логарифмі: ln|x|. Це може призвести до помилок у визначенні області

  5. Тренуйся у застосуванні методу підстановки або інтегрування частинами у складніших виразах

У багатьох випадках функція, яку потрібно інтегрувати, є не простою, а складеною, тобто має вигляд f(g(x)). У таких ситуаціях застосовується метод підстановки (заміни змінної). Це дозволяє спростити вираз до стандартного вигляду, який уже є в таблиці інтегралів. Наприклад, щоб інтегрувати вираз ∫cos(3x) dx, достатньо зробити заміну u = 3x, і результат буде (1/3)·sin(3x) + C. Такий підхід дуже потужний і часто використовується у складних математичних задачах та ЗНО.

Висновок

Таким чином, таблиця інтегралів – це ключовий інструмент у математичному аналізі, який знадобиться всім, хто його вивчає. Ця таблиця допомагає нам знайти потрібну первісну и перевірити обчислення. Для того, щоб правильно працювати з інтегралами, варто не просто знати вищезазначені формули, а, в першу чергу, розуміти логіку їх застосування та зв’язок із похідними. 

Вчора о 18:51
Роман avatar
Роман
Автор статті