Граматика англійської мови помітно відрізняється від закономірностей та правил побудови речень, наприклад, в український. Тому деякі теми важко піддаються засвоєнню і викликають немало питань. Одним з найскладніших граматичних блоків в англійській вважається Conditionals, або умовні речення.
Conditionals — особливий вид складнопідрядних речень, який також називають if-sentences. Вони складаються з двох частин: підрядної та головної. В першій описується певна умова, а другій — наслідки. Ці частини речення не мають строгого порядку, тож можуть стояти у різних місцях конструкції. Щоб граматично вірно побудувати умовне речення, потрібно розібратись в узгодженні часів.
Виділяють п’ять типів умовних конструкцій:
Кожен з типів умовного речення утворюється за певними граматичними правилами, які варто запам’ятати. А, якщо при вивченні теми виникнуть труднощі, репетитор англійської мови онлайн допоможе розібратись.
Zero Conditional використовується у випадках, коли потрібно описати зв’язок між подією та наслідком в рамках точно відомих ситуацій. Він вживається для опису наукових фактів, в різноманітних інструкціях.
First Conditional потрібен для опису можливих ситуацій у майбутньому. В таких реченнях умова ще не здійснилась, проте шанси на її реалізацію доволі високі.
Second Conditional також вживається для опису ситуацій майбутнього. Але умова в таких реченнях — нереальна, фантастична.
Third Conditional — тип «нереальних» умовних речень для опису уявних наслідків подій, які відбулися в минулому.
Для утворення конструкцій Zero Conditional частіше за все використовується теперішній час у двох частинах. В деяких випадках може бути Present Continuous чи Present Perfect.
If + Present Continuous/Present Perfect + Present Simple
При побудові речень типу First Conditional використовується Present Simple або Present Continuous в підрядній частині та Future Simple — у головній. Хоч обидві складові і виражають умову та ситуацію з майбутнього, в підрядній частині не використовуються конструкти Future Simple.
If + Present Simple/Present Continuous + Future Simple
Second Conditional будується з використанням Past Simple в підрядній частині та Subjunctive Mood — у головній. При цьому в умовному реченні такого типу to be в минулому часі застосовується виключно у формі множини (were), незалежно від підмета.
If + Past Simple + Subjunctive Mood
Third Conditional має особливу конструкцію. В підрядній частині речення використовується Past Perfect, а от у головній — would have + V3 (дієслово у третій формі).
If + Past Perfect + would + have + V3
Так, кожен з типів підрядних умовних речень в англійській мові має свою особливу специфіку та правила утворення. Подивімось на приклади.
0. When we mix white and black, we get gray.
I. If I see Mike this week, I will show him my notes.
II. If I lived in the USA, I would become an artist.
III. If I had won the lottery, I would have visited the USA.
Так, утворення складнопідрядних речень потребує оцінки вірогідності ситуації. Для реальних подій використовуються одні конструкції, для гіпотетичних — інші.
